Яке майбутнє Східного партнерства і яка роль у цьому України?

25-30 червня 2023 року у Стокгольмі відбувся  мережевий захід «Партнери з європеїзації в регіоні Східного партнерства: що робити партнерам Програми Східного партнерства, щоб це спрацювало». Представниця Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ірина Куропась, яка також є координаторкою Робочої групи №2 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства «Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС» (РГ2 УНП ФГС СхП) мала нагоду бути у складі української делегації.  В рамках заходу близько 70 учасників дискутували і намагалися окреслити дизайн майбутнього Східного партнерства.

Програма заходу була зосереджена на наступних темах:
1. Аналіз поточної ситуації в регіоні Східного партнерства: роль і місце ініціативи Східного партнерства  у трансформації країн регіону;
2. Актуальні виклики та проблеми в процесах європеїзації країн Східного партнерства;
3. Реконструювання форм взаємодії та умов підтримки основних акторів у регіоні Східного партнерства.

Українська делегація також представила свою позицію майбутнього дизайну Східного партнерства.

Масштабна війна в Європі. Агресивна політика та дії росії створюють виклики, як для ЄС, так і для партнерів ЄС. Війна в Україні носить екзистенційний характер для європейських і загальнолюдських цінностей.

Через це громадянське суспільство ЄС та країн – партнерів Східного партнерства має бути єдиним і зосередитися на протидії російській агресії всіма доступними способами, підтримці санкційного режиму проти рф та якнайшвидшого вступу України до ЄС і НАТО. На цьому етапі має бути посилена роль громадянського суспільства країн ЄС і партнерів у підтримці України.

Серед найважливіших моментів:

  • Підтримати санкції проти рф, зокрема необхідність якнайшвидшої заміни російського викопного палива та введення санкцій проти російської атомної енергетики
  • Спільні дії щодо зміцнення стійкості та відновлення енергетичної інфраструктури України; Координація планів розвитку газової/енергетичної інфраструктури
  • Вимагати припинення представництва росії в європейських/міжнародних організаціях, асоціаціях та багатосторонніх угодах.
  • Вимагати припинення участі представників росії в міжнародних енергетичних, екологічних  організаціях/конференціях/форумах.
  • Місцеві та національні ОГС в Україні мають відіграти провідну роль у зусиллях із розбудови миру, надання гуманітарної допомоги та у відбудові країни. Експертиза, якою володіють українські організації громадянського суспільства та яку накопичили на місцях, є фундаментальною для успіху заходів
  • Європейський Союз і партнери повинні посилити санкції проти росії та відповісти на російські поставки енергоносіїв, продаж яких продовжує підживлювати війну росії проти України. Необхідно якомога швидше замінити російське викопне паливо та запровадити санкції проти російської атомної енергетики. Необхідні спільні дії для зміцнення стабільності та відновлення енергетичної інфраструктури України, координації планів розвитку газової та енергетичної інфраструктури
  • Україні потрібна потужна підтримка, щоб притягнути росію до відповідальності за всі злочини, скоєні внаслідок її військового вторгнення, і компенсувати всю завдану шкоду – цивільному населенню, цивільній інфраструктурі, економіці країни, навколишньому середовищу, включаючи фінансові, психологічні , екологічні наслідки, наслідки для життя та засобів до існування людей тощо. Важливим елементом у цьому є збір доказів військових злочинів. Громадянське суспільство України відіграє ключову роль у фіксації російських злочинів і потребує адресної підтримки
  • Необхідно посилити залучення міжнародних інституцій та авторитетних світових експертів до розслідування злочинів Росії проти України, для широкого висвітлення ними у світі таких злочинів та їх наслідків, достовірного інформування світової спільноти про події в Україні
  • Світ має знати правду про такі злочини росії, як підрив Каховської ГЕС, який не мав адекватної реакції у світі. А також про реальні ризики терористичних актів на Запорізькій АЕС чи заводі «Титан», наприклад, та їх наслідки для населення та екосистеми планети

Активна та спільна участь неурядових організацій, як з боку ЄС, так і з боку України, допоможе підвищити прозорість і підзвітність щодо того, як розподіляються та витрачаються державні кошти ЄС.

Громадянське суспільство має відповідний досвід, який потрібно залучити, і воно повинно бути здатним відігравати роль сторожового пса, щоб гарантувати, що інвестиції в нову інфраструктуру узгоджуються з цілями Європейської зеленої угоди, зокрема, шляхом досягнення вуглецевої нейтральності та нульового забруднення навколишнього середовища, і що реконструктивне є позитивним.

Це також гарантуватиме, що інвестиції принесуть користь усім різноманітним групам суспільства, і першочергово найбільш уразливим групам, включаючи меншини та людей з обмеженими можливостями й враховуючи специфічний вплив війни на жінок.

Громадянське суспільство має відігравати чітку роль у визначенні пріоритетів, плануванні та програмуванні довгострокових заходів із реконструкції, а також брати участь у реалізації та моніторингу.

Без сумніву можна стверджувати, що більшість учасників підтвердила лідерство України в регіоні Східного партнерства. Усім членам УНП та активним громадським організаціям, які працюють з тематикою євроінтеграції, необхідно докласти зусиль, щоб це підтвердити та відповідально розвивати Східне партнерство в напрямку європеїзації.

Основна ідея проєкту, в рамках якого відбувся цей захід, полягала в тому, щоб провести консультації з громадянським суспільством на національному та регіональному рівнях і на основі отриманої інформації сформулювати рекомендації щодо майбутньої політики Східного партнерства, які поширюватимуться серед послів Східного партнерства в Брюсселі та МЗС Швеції.

Детальніше про проєкт — за посиланням.