У Великому Березному продовжується робота над Стратегією розвитку громади

Кліматична стійкість, нова економіка та сильна громада — саме навколо цих напрямів формується майбутня Стратегія розвитку Великоберезнянської громади. Під час другого засідання Робочої групи учасники детально опрацювали дерево цілей та визначали інструменти, які перетворять стратегічні ідеї на конкретні проєкти розвитку. 

30 квітня 2026 року у Великоберезнянській селищній раді відбулося друге засідання Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Великоберезнянської селищної територіальної громади до 2027 року (з правом продовження до 2034 року) та Плану її реалізації на 2026–2028 роки.

Зустріч пройшла під головуванням заступника селищного голови Івана Івановича Миця та об’єднала представників місцевої влади, експертів і активних мешканців громади, які долучилися до формування майбутнього розвитку Великоберезнянської громади.

Ключовою метою засідання стало детальне опрацювання дерева цілей Стратегії та визначення сфер потенційних інструментів її реалізації. Учасники робочої групи розглянули три стратегічні цілі, оперативні цілі, конкретні завдання та можливі механізми їх впровадження.

Три стратегічні пріоритети розвитку громади

У центрі майбутньої Стратегії розвитку Великоберезнянської громади — три взаємопов’язані стратегічні напрями, які формують бачення її сталого, конкурентного та людиноорієнтованого розвитку. Кожен із них поєднує екологічні, економічні та соціальні аспекти, спрямовані на підвищення якості життя мешканців і посилення потенціалу громади.

1. Кліматично нейтральна та енергоефективна громада

Перший стратегічний пріоритет спрямований на формування кліматично стійкої громади, здатної ефективно реагувати на екологічні виклики та раціонально використовувати природні ресурси. Йдеться про системну модернізацію комунальної інфраструктури, впровадження сучасних енергоефективних рішень, розвиток сталої мобільності та активне використання відновлювальних джерел енергії.

У межах цього напряму особлива увага приділяється створенню комплексної системи управління відходами, енергоефективному благоустрою громадських просторів, збереженню лісових і водних ресурсів, а також впровадженню заходів протипаводкового захисту. Важливими складовими також є термомодернізація громадських і житлових будівель та розвиток локальних проєктів у сфері відновлювальної енергетики, що сприятимуть енергетичній незалежності громади.

2. Екологічно орієнтована конкурентна економіка

Другий стратегічний напрям фокусується на формуванні сучасної економіки громади, що поєднує підприємницьку активність, екологічну відповідальність та інноваційні підходи до використання місцевих ресурсів.

Одним із ключових векторів стане розвиток туризму та рекреації на основі природного і культурного потенціалу території, створення нових туристичних продуктів та посилення привабливості громади для відвідувачів і інвесторів. Паралельно передбачається формування сприятливого середовища для малого та середнього бізнесу через розвиток бізнес-інфраструктури, підтримку підприємницьких ініціатив і створення галузевих кластерів.

Особливу увагу приділено розвитку крафтового виробництва, зокрема продукції з географічним зазначенням, а також впровадженню концепції Smart MicroAgro, моделі виробництва унікальних продуктів із високою доданою вартістю на компактних земельних ділянках.

3. Згуртована громада людського розвитку та ефективного відкритого управління

Третій стратегічний пріоритет спрямований на розвиток громади як простору безпеки, довіри та можливостей для кожного мешканця. Він охоплює посилення системи безпеки та цивільного захисту, цифрову трансформацію управління, розширення доступу до соціальних послуг, розвиток сучасної освіти, спорту та культурного життя.

Серед ключових напрямів — створення фонду захисних споруд і посилення інфраструктури цивільного захисту, цифровізація муніципальних послуг та розвиток електронного врядування. Важливими складовими також є підтримка ветеранів, молоді та внутрішньо переміщених осіб, розвиток інклюзивної освіти й медицини, а також формування сучасних культурних просторів.

Окремий акцент зроблено на розвитку партисипативного врядування, яке передбачає активну участь мешканців у прийнятті рішень та формуванні політик місцевого розвитку.

Разом ці три стратегічні напрями формують цілісну рамку розвитку Великоберезнянської громади — від екологічної стійкості та економічного зростання до розвитку людського потенціалу та відкритого, ефективного управління.

Від цілей до конкретних проєктів

Під час роботи учасники активно обговорювали запропоноване дерево цілей, уточнювали оперативні завдання та наповнювали перелік потенційних інструментів реалізації від проєктів місцевого розвитку до муніципальних програм і конкретних заходів.

Важливим принципом стало правило: кожне завдання Стратегії повинно мати щонайменше один інструмент реалізації.

Окрему увагу приділили формуванню Плану заходів з реалізації Стратегії. Для системної роботи учасникам запропоновано напрацьовувати проєкти місцевого розвитку у спільному Google-форматі, що дозволить структурувати ідеї та підготувати їх до подальшої реалізації.

Наступні кроки

Наприкінці засідання учасники узгодили подальший план роботи, обговорили запитання та визначили наступні кроки підготовки Стратегії. Робота над документом триває. Результати другого засідання Робочої групи стануть важливою основою для формування реалістичної, інноваційної та орієнтованої на сталий розвиток Стратегії.

Захід проводився в рамках  проєкту  «Європейські інструменти стратегічного планування та публічного інвестування для сталого розвитку українських громад», що реалізується Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини  в межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу.