Ревіталізація української економіки: як побудувати з підприємцями нову прозору модель співпраці, орієнтовану на потреби бізнесу

Реформи для українського бізнесу в дії: дослідження Ukraine Facility 2024–2027 показує, як країна намагається побудувати прозору та ефективну модель співпраці між державою і підприємцями. Скорочення бюрократії, цифровізація дозвільних процедур, доступ до кредитів і грантів для МСП та гармонізація правил із ЄС – усе це вже впроваджується. Проте більшість підприємців поки що не відчуває системних змін, а адміністративні бар’єри залишаються. Аналітичний звіт виявляє успіхи, проблемні точки та шляхи, які допоможуть створити бізнес-середовище, де держава і бізнес працюють як партнери, а не як суперники.

Дослідження виконання Програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility 2024-2027 у блоці «Економічні реформи» у сфері «Бізнес-середовище»  підготовлене в рамках аналітичного звіту на тему: «Ревіталізація української економіки: як побудувати з підприємцями нову прозору модель співпраці, орієнтовану на потреби бізнесу». Дослідження базується на кількісних та якісних оцінках стану та динаміки бізнес-середовища, що передбачає не тільки опис заходів, а й те, яким чином вони впливають на бізнес-клімат і сприйняття його підприємницькою спільнотою.

Структура дослідження визначена завданнями реформування бізнес-середовища і включає оцінювання  параметрів у наступних сферах: дерегуляції та зменшення адміністративного тиску, зростання частки МСП, продовження реформи дерегуляції для спрощення ведення бізнесу, спрощення процедури підключення до мереж, гармонізації норм та правил з Європейським Союзом.

У сфері дерегуляції та зменшення адміністративного тиску взято курс на скорочення та цифровізацію регулювань, впровадження ризико-орієнтованої моделі побудови державного нагляду, зменшення кількості контрольно-наглядових функцій. У зв’язку з цим,  оновлено план заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращання бізнес-клімату, які забезпечують впорядкування процесів, зменшення регуляторного навантаження та усунення дублюючих, суперечливих і застарілих регуляторних інструментів. Для прискорення реформи створено Міжвідомчу робочу групу,  яка переглянула та обґрунтувала  відповідні рекомендації  по більш, ніж 1300 регуляторних інструментах. Завдання з дерегуляції та зменшення адміністративного тиску знайшли відображення  в низці документів, зокрема в Стратегії діяльності Державної регуляторної служби України на період 2023-2025рр та Державній антикорупційній програмі на 2022-2025рр. Запроваджено низку регулювань, які спрощують умови ведення бізнесу в умовах воєнного стану.

Важливим кроком в перебудові контрольно-наглядових функцій держави є законодавчі зміни з реформування діяльності Бюро економічної безпеки. Запроваджені ними процедури кадрового забезпечення,  отримали певний супротив зі сторони урядовців, що свідчить про антикорупційний зміст  введених регулювань та  необхідність якісного покращання складу всіх керівних органів.

Проведені заходи з дерегуляції та зменшення адміністративного тиску поки що суттєво не  покращили стан бізнес-середовища, що підтверджують різного роду  опитування представників бізнесу. Незначний відсоток осіб  вказують на    покращання умов та зменшення регуляторного тиску, для переважаючої більшості рівень регуляторного тиску залишається незмінним з невеликим коливаннями по періодах опитування.  Значна кількість представників бізнесу відмічають недосконалість законодавства, недостатність заходів з дерегулювання, велику кількість дозволів для ведення бізнесу, відсутність захисту прав та інтересів. Для половини  підприємців бізнес є регулятором, для четвертини перешкодою і лише для 9 відсотків партнером. Водночас бізнес майже не  залучається до процесів дерегуляції, проявляє низьку зацікавленість і вплив на дії  влади.

Завдання плану Ukraine Facility зі зростання частки МСП в економіці скеровані на досягнення позитивних змін в сферах полегшення їх доступу до капіталу та ресурсів, сприяння інноваційній діяльності, розвитку відповідального та інклюзивного підприємництва, посилення конкурентоспроможності та збільшення експорту.

Полегшенню доступу до капіталу та ресурсів спряють ініційовані державою заходи, зокрема компенсація відсоткових ставок за кредитами суб’єктів МСП в рамках Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» та грантова підтримка «єРобота» за 6-а напрямками підприємницької діяльності. Мають місце грантові програми міжнародної донорської допомоги МСП. Не дивлячись на позитивні результати вказаних заходів, їх є недостатньо для того, щоб посприяти переважаючій частині МСП розв’язати їх ресурсні проблеми.

За результатами опитувань третина представників бізнесу оцінює умови отримання кредитів як важко- або недоступні, ще третина не визначилися з оцінкою, що свідчить про пасивне відношення  до кредитування. Основною причиною відмови від кредитних послуг є високі кредитні ставки. Проблемними аспектами грантової підтримки є висока конкуренція серед заявників, відсутність достатньої фаховості в підготовці документів, високі вимоги до умов участі. В силу цих обставин основним джерелом фінансування МСП залишаються власні кошти. Відсутнє окреме законодавче регулювання страхування воєнних ризиків, яке передбачене операційним планом Стратегії відновлення.

Для сприяння інноваційній діяльності МСП в країні функціонують відповідні інститути, діяльність яких в основному орієнтована на пошук джерел фінансування, реалізується низка програм в рамках державної та міжнародної допомоги, активізовано діяльність зі створення індустріальних парків. Проте здійснені заходи оцінюються, як  недостатні, – підтвердженням є зниження глобального індексу інновацій.

В плані розвитку відповідального та інклюзивного підприємництва прийняті концептуальні та стратегічні документи, які передбачають сприяння розвитку соціально відповідального, ветеранського, жіночого та молодіжного бізнесу. Діє програма «Гранти для ветеранів», можливість грантової підтримки жінок в певних галузях та на певних територіях, участі молоді в заснуванні власної справи.

На виконання Плану Ukraine Facility реалізовано низку заходів з посилення конкурентоспроможності та збільшення експорту МСП, зокрема заходи з реалізації політики «Зроблено в Україні», яка передбачає стимулювання попиту на вітчизняні товари, інвестування реального сектору, підтримку мікро- та малого підприємництва, збільшення несировинного експорту. Працює партнерська кредитна програма для експортерів, «єдине вікно» допомоги українським експортерам у виході на нові ринки, цифровий сервіс Міністерства закордонних справ для координації зусиль експортерів і дипломатичних установ України, тощо. Залученість МСП до експортних операції є невисокою (83,4% представників малого бізнесу не експортують свій товар за кордон).

Підсумовуючи виконання Плану Ukraine Facility по забезпеченню зростання частки МСП в економіці, слід відмітити наявність  результативних ініціатив зі стимулювання МСП,  незважаючи на нестабільності та ризики, обумовлені війною. Водночас  в сфері реалізації доступу до фінансів та ринків, впровадження програм стимулювання та фінансування для МСП має місце низка проблем, а саме, недостатня інституційна спроможність та збалансованість інфраструктури підтримки МСП, обмеженість виділених ресурсів на сприяння  МСП, умови надання допомоги часто є недоступними, мала поінформованість МСП щодо можливостей отримання допомоги, недостатність заходів з підтримки інноваційної діяльності МСП,  розвитку відповідального та інклюзивного підприємництва,  посилення конкурентоспроможності та збільшення експорту МСП.

Проведені заходи з виконання Плану Ukraine Facility а сфері продовження реформ для спрощення ведення бізнесу органічно  переплітаються з  заходами по дерегуляції та зменшенню адміністративного тиску. Зміни здійснюються в 2-х напрямках –  перегляд, впорядкування, спрощення, скасування (при потребі) процедур та документів з врахуванням сучасних реалій ведення бізнесу та  цифровізація надання державних послуг. За першим напрямком найбільш помітним для  підприємців стала ліквідація обов’язкових процедур і документів, що тривалий час створювали штучні бар’єри у щоденній господарській діяльності.

Цифровізація  надання державних послуг націлена на зменшення фізичних контактів чиновників і підприємців, що зменшує можливості  корупційних дій та зловживань зі сторони влади. Досягненням в цій сфері є реалізація експериментального проекту єДозвіл, за яким впроваджується цифровізація дозвільних процедур.  Започаткована і вдосконалюється комунікація  бізнесу з державними органами через онлайн-платформу «Пульс», яка дозволяє бізнесу  оцінити якість отриманих державних послуг, подати звернення щодо труднощів у співпраці з держорганами, надати позитивний відгук або рекомендації для масштабування ефективних практик.

Разом з тим слід вказати на низькі темпи дерегуляції господарської діяльності та покращання бізнес-клімату, що практично не змінює стан регуляторного середовища. Бізнес і надалі несе практично незмінні  витрати на виконання регуляторних норм, вимушений залучати для цього   сторонніх осіб або утримувати додаткового штатного працівника.

Спрощення регуляторних процедур, цифровізація, скасування недієвих регулювань дадуть свій результат за умови, коли і держава, і бізнес будуть дотримуватися верховенства права, принципів доброчесності, відповідального ведення бізнесу та разом протидіяти різного роду корупційним намірам та зловживанням.  Вимагаються  зміна системи державного нагляду, інституційна реформа контролюючих органів, запровадження ризикоорієнтованих систем перевірки бізнесу,  механізмів консультативної перевірки, оприлюднення результатів перевірок, громадський моніторинг та контроль за наглядово-контрольними органами.

В сфері спрощення процедури підключення до мереж реалізовані певні законодавчі ініціативи. Вони стосуються запровадження «єдиного вікна» з приєднання до електромереж для споживачів потужністю до 1 МВт, скасування низки обмежуючих норм на оптових енергетичних ринках, подання документів в електронному вигляді на приєднання до газових мереж, формування інформаційної бази даних споживання природного газу, цифровізації обслуговування заявників на підключення до мереж і т.п. Не дивлячись на певні позитивні зміни процедури підключення до мереж залишаються складними. Проблемними  залишається питання заповнення заявок та документів, має місце необгрунтованість відмов або вимог,  зауважень  до проєктно-коштоторисої документації, недотримання термінів оформлення дозволів, тощо. Складними є взаємодії споживача та виробника електроенергії, чия електростанція приєднана до внутрішніх електричних такого споживача.

Можна стверджувати, що заходи з спрощення процедури підключення до мереж не набули системного характеру, а тому бюрократичні перепони залишаються суттєвими. Для їх подолання необхідно забезпечити дерегуляцію процедур шляхом скорочення кількості документів, які слід представити для підключення, скорочення термінів надання технічних умов і погоджень, подальшої  цифровізації процесів, забезпечення поінформованості бізнесу  щодо умов приєднання, тарифів, нормативних вимог операторів мереж, тощо.

Гармонізація норм та правил з Європейським Союзом передбачає вдосконалення національного законодавства з орієнтацією на забезпечення вимог Директив ЄС.

План   Facility передбачає набрання чинності законодавством про гармонізацію законодавства у сфері публічних закупівель із acquis ЄС. В цьому аспекті помітним є переведення системи закупівель в електронний формат. Іншими позитивними кроками є реалізація Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024–2026 роки, спеціальне маркування закупівель, які проводяться для виконання заходів Плану Ukraine Facility, приведення у відповідність до норм ЄС форми та змісту тендерних документів, опрацьовуються проєкти законодавчих ініціатив з імплементації положень Директиви 2014/24/ЄС та Директиви 2014/25/ЄС, прийнято закон по імплементації в національне законодавство  положень Директиви 2014/23/ЄС  з питань ДПП. На сьогодні нормативно не визначене саме поняття «система публічних закупівель», мають  місце недостатня прозорість  формування очікуваної вартості та вартості прямих договорів,  їх виконання, низький рівень залученості бізнесу до участі в закупівлях,  складність виконання судових рішень,  недосттаність моніторингу закупівель.

Відповідно до плану  Україна Facility здійснено дії по  поновленню планових перевірок органами ринкового нагляду нехарчової продукції, які були тимчасово призупинені на період дії воєнного стану та державний контроль нехарчової продукції митними органами, оновлено положення Митного кодексу з діяльності митних брокерів,  затверджено технічний регламент з безпечності хімічної продукції, низка позитивних змін спостерігається в регулюванні фармацевтичної галузі,  автоперевезень,  будівельній галузі, тощо. Певна робота проводиться з прийняття гармонізованих стандартів методом перекладу для  3-х груп промислової продукції.   Зроблені кроки  щодо європеїзації національної системи правової охорони і захисту інтелектуальної власності.

Не дивлячись на позитивні зрушення процес гармонізації норм та правил з Європейським Союзом вимагає активізації. Під  загрозою виконання зобов’язань з прийняття гармонізованих стандартів методом перекладу для  3-х груп промислової продукції. Україна   залишається одним із транзитних пунктів для поставок контрафактної продукції до ЄС, має місце толерантне ставлення  до фактів масових порушень, нехтування принципами доброчесності.

Підводячи підсумок, слід зазначити наступне. Україна повністю виконала свої зобов’язання в сфері реформування бізнес-середовища в 2024р та майже їх виконала за підсумками 1-го півріччя 2025р. (вчасно не було виконане зобов’язання по реформуванню БЕБ).  Водночас слід вказати на певний супротив реформам бізнес-середовища, підприємцям доводиться стикатися з різного роду адміністративними бар’єрами. Це означає, що заходи з покращання бізнес-середовища  поки що не обумовили системних змін.  Як засвідчують  результати опитувань представників бізнесу, їх бізнес, як правило, цього не відчуває.

Виходячи із досягнутих результатів та оцінюючи наявні проблеми підприємництва пов’язані з параметрами бізнес-середовища в контексті реалізації Програми Україна  Facility в основному рекомендується:

• в сфері дерегуляції економіки та зменшення адміністративного тиску: забезпечити системний контроль регуляторних актів із посиленням координації між владою та бізнесом, удосконалити законодавство на основі системного аналізу, впровадити регуляторне пілотування, посилити аналітичні і організаційні можливості БЕБ із підвищенням прозорості, вдосконалити платформу «Пульс» для збору пропозицій з дерегуляції та підвищити прозорість і доступність інформації;
• в сфері зростання частки МСП в економіці: розвивати кредитні та грантові програми для МСП, сприяти розвитку інфраструктури підтримки МСП, підвищувати поінформованість бізнесу про можливості фінансової підтримки, посилювати інституційну підтримку інновацій через міжвідомчі групи з моніторингу та корегування інноваційної політики відповідно до індикаторів плану Україна  Facility, розвивати бізнес-акселерацію та регуляторні «пісочниці», сприяти інклюзивному, екологічному бізнесу та підтримувати експортні стратегії МСП по виходу на європейські ринки;
• в сфері продовження реформи дерегуляції для спрощення ведення бізнесу: продовжувати роботу з  аудиту регуляторних актів та  скорочення регуляторних  інструментів, розвивати електронне урядування, впроваджувати секторальний підхід до спрощення дозвільних процедур, декларативний принцип при отриманні дозволів і ліцензій,  автоматизовані системи перевірки бізнесу, прозорі процедури фізичних перевірок, обов’язковий аудит регулятивних актів на предмет корупційних ризиків, покращувати комунікацію з бізнесом для зниження регуляторних витрат;
• в сфері спрощення процедури підключення до мереж: скоротити терміни підключення мереж через оптимізацію процедур, навчати регуляторів за стандартами ЄС, впровадити єдину цифрову платформу для заявок на підключення, підвищувати поінформованість бізнесу, запровадити публічний моніторинг потужностей і черг підключень, розробити чіткі механізми взаємодії споживачів і виробників електроенергії;
• в сфері гармонізації норм та правил з Європейським Союзом: покращити систему закупівель шляхом подолання бюрократії, інтеграції Prozorro та DREAM, підвищення  кваліфікації замовників та аудиторів за стандартами ЄС, продовжити роботу по імплементації директив, зокрема 2014/24/ЄС і 2014/25/ЄС, гармонізувати технічні норми, наблизити авторське законодавство до acquis ЄС,   посилити боротьбу з піратством і контрафактною продукцією.

Повний текст  Дослідження