«Реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою України: можливі та оптимальні варіанти». Круглий стіл на цю тему відбувся в Києві за ініціативи Центру політико-правових реформ, який в рамках проекту «Підготовка та громадське обговорення обґрунтованої пропозиції нового районного поділу всіх областей в рамках реформи місцевого самоврядування України», який реалізується за фінансової підтримки Уряду Великої Британії, підготував пропозиції щодо кількості нових адмінтеродиниць субрегіонального рівня.
Як пояснив Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, протягом вересня-листопада 2019 року у кожній з 24 областей відбулися відповідні обговорення із зацікавленими сторонами. На їх основі підготували пропозиції щодо кількості адмінтеродиниць субрегіонального рівня. Ці матеріали сьогодні вперше презентували.
Катерина Давенпорт, політична радниця Посольства Великої Британії, зауважила: «Реформа децентралізації — одна з найбільш успішних в Україні. Важливо визнати виклики, з якими стикається Уряд України в процесі реформи. Новий адміністративно-територіальний устрій — один із таких викликів. Він зумовить успіх наступних місцевих виборів в Україні 25 жовтня цього року».
Голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, розповів про особливості методології моделювання адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня, що застосувався і рамках проекту. Вона передбачала врахування чотирьох основних критеріїв для нового поділу на повіти:
1.чисельність населення: в межах субрегіонального утворення проживають не менше 100 тис. населення;
2.наявність міста, яке виконає функцію центру;
3.компактність території та врахування транспортної доступності до найвіддаленішого населеного пункту субрегіонального утворення;
4.кількість громад, які охопить новий повіт.
«Треба завжди переходити до моделювання на місці, треба обговорювати історичні, економічні, екологічні особливості кожної території та враховувати їх в майбутньому субрегіональному поділі», — вважає експерт.
До обговорень, які відбувалися на обласному рівні, були залучені представники державних адміністрацій, обласних, районних рад, об’єднаних територільних громад відповідної області. До дискусій активно долучалися місцеві експерти та науковці. За словами Ігоря Коліушка, під час цих круглих столів експерти спробували розглянути всі існуючі напрацьовані варіанти удосконалення субрегіонального рівня відповідно області та знайти оптимальне рішення.
«Коли ми утворюємо на певній території адміністративно-територіальну одиницю — новий район чи повіт — це означає, що ця територія стає суб’єктом політичного та всього іншого життя країни. Вона з’являється на картах, зростають її шанси в туристичному, в інвестиційному плані, там будуть створюватися осередки політичних партій, значить, територія буде брати самостійну участь у політичному житті», — зауважив він.
Регіональні координатори проекту Орест Микита, Тетяна Барановська та Маргарита Трипольська за участі експертів з різних областей коротко охарактеризували варіант нового повітового поділу кожної з областей.
На думку Ореста Микити: “Сьогодні ми ведемо мову не про об’єднання районів, а про створення принципово нових адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня.”
«Ми сьогодні поки не ведемо мову про те, як має називатися адмінтеродиниця субрегіонального рівня – район, повіт, округ чи ще якось. Ми сьогодні приступаємо до обговорення їх формату. Хоч такі обговорення тривають в країні з початком реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Та поки рано навіть говорити, де і скільки районів буде. Напрацьовані матеріали Центру політико-правових реформ тепер обговоримо у ширшому колі, залучивши, в тому числі, народних депутатів України. Думаю, Мінрегіон найближчим часом створить спеціальну робочу групу, яка займеться цим питанням. Фінальне обговорення плануємо за круглим столом у парламенті. Орієнтовно це буде в квітні», – сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.
Як зауважив д.е.н., завідувач кафедри державного управління Українського католицького університету Віктор Борщевський: “Власні економічні інтереси та політичні амбіції місцевих еліт не повинні перешкоджати формуванню в Україні якісно нового субрегіонального поділу, ґрунтованого на принципах ефективності державного управління територіями, субсидіарності і стимулювання розвитку об’єднаних територіальних громад.”
Анатолій Ткачук, член правління Інституту громадянського суспільства, під час дискусії зауважив: «Якщо подивитися на українську ретроспективу, то можна побачити, що у нас кількість районів була від 260 до 920. Тобто мало, багато, дуже багато, менше, тому що на кожному етапі історії ставилися різні завдання. Сьогодні ми маємо український простір, який не є достатньо інтегрований і в різних територіях зовсім інша ситуація. Тому, наприклад, для Хмельницької області три райони — це нормально, тому що щільність населення там приблизно однакова, є центри і немає таких проблем, які є в інших областях».
Натомість, Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, наполягає на позиції «чим менше — тим краще». Зокрема, у коментарях до заходу він зауважує: «Територіальні органи центральних органів виконавчої владаи, як і орган загальної юрисдикції, мають мати пряму комунікацію з центральними органами. Тому чим менше, тим краще: менше видатків на утримання апарату».
На думку Ігоря Коліушка, результати експертної роботи важливі, адже мають лягти в основу напрацювання майбутніх рішень державними структурами.
Нагадаємо, реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади базується на однойменній Концепції. У планах держави завершити реформу у 2020 році, провівши чергові місцеві вибори на новій територіальній основі місцевого самоврядування.
Проект «Підготовка та громадське обговорення обґрунтованої пропозиції нового районного (повітового) поділу всіх областей в рамках реформи місцевого самоврядування України» продовжив роботу з розробки районного (повітового) поділу областей, розпочатого 2018 – 2019 рр. у межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу, який охопив п’ять областей України.