Великоберезнянська громада затвердила Стратегію розвитку
30 серпня 2026 року Великоберезнянська селищна територіальна громада затвердила Стратегію розвитку на період до 2027 року з правом продовження до 2034 року та План заходів на 2026–2028 роки з її реалізації. Для громади це не просто завершення тривалого процесу стратегічного планування. Це початок нового етапу: переходу від визначення пріоритетів до їх практичного втілення.
Сьогодні стратегія розвитку громади має бути значно більшою, ніж формальний документ. Це управлінський інструмент, який допомагає відповісти на ключові питання: куди рухається громада, які ресурси потрібні для досягнення визначених цілей, які проєкти є пріоритетними та як перетворити потенціал території на конкретні результати для її мешканців.
Великоберезнянська громада має особливе поєднання природних, територіальних та людських ресурсів. До її складу входять 8 населених пунктів, площа громади становить 110,5 км², а населення — понад 10 тисяч жителів. Карпатське природне середовище, прикордонне розташування, туристичний потенціал, людський капітал та підприємницька активність створюють для громади значні можливості розвитку. Водночас сам потенціал не перетворюється автоматично на розвиток. Щоб територіальні переваги давали конкретний економічний і соціальний результат, потрібні чітке стратегічне бачення, визначені пріоритети та здатність концентрувати обмежені ресурси на напрямах, які можуть забезпечити найбільший ефект.Саме в цьому полягає одна з ключових функцій Стратегії -допомогти громаді визначити, на чому зосереджувати зусилля та ресурси в найближчі роки.
Робота над Стратегією розпочалася ще на початку 2025 року. Важливим елементом процесу стало залучення різних груп зацікавлених сторін: представників органу місцевого самоврядування, громадськості, бізнесу, активних мешканців тощо.Це принципово важливо для сучасного стратегічного планування. Стратегія не може бути лише продуктом роботи експертів або внутрішнім документом органу місцевого самоврядування. Її якість значною мірою залежить від того, наскільки вона відображає реальні потреби території та враховує позиції тих, хто безпосередньо впливає на її розвиток.
Одним із перспективних напрямів для громади є розвиток місцевої економіки на основі її природних і територіальних переваг.Під час розроблення стратегічних документів серед пріоритетів розглядалися підтримка малого та середнього бізнесу, розвиток туризму, сільське господарство та крафтове виробництво.
Такий підхід відповідає сучасній логіці розвитку територій, де економічна стійкість не обов’язково залежить від залучення одного великого інвестора. Не менш важливим є створення сприятливого середовища для розвитку десятків і сотень локальних економічних ініціатив.
Для Великоберезнянської громади це означає можливість формувати власний туристичний продукт, підтримувати місцевих виробників, розвивати мережу підприємців і сервісів, створювати нові робочі місця та збільшувати доходи місцевого бюджету. Таким чином, стратегічний підхід дозволяє дивитися на природні та територіальні переваги не лише як на наявний ресурс, а як на основу для формування нової економічної активності громади.
Затвердження Стратегії саме по собі не забезпечує її реалізації. Для цього потрібен наступний рівень планування, а саме конкретизація стратегічних пріоритетів через заходи та проекти.
Якщо Стратегія відповідає на питання «якою ми хочемо бачити громаду?», то План заходів має відповідати на практичніше питання: «що конкретно ми зробимо для цього і коли?»
Саме тому затвердження Плану заходів на 2026–2028 роки є не менш важливим етапом, ніж затвердження самої Стратегії. План передбачає практичну реалізацію визначених стратегічних пріоритетів через конкретні заходи та проєкти. Це створює основу для подальшої роботи з бюджетом громади, державними програмами, міжнародними партнерами та грантовими фондами.
Для громади стратегічне планування має ще один важливий практичний вимір – це роботу із зовнішніми ресурсами. Коли громада має затверджену Стратегію та План її реалізації, окремий проєкт можна представити не як окрему ініціативу, а як частину узгодженої політики розвитку території. Це дозволяє вибудовувати більш послідовну логіку роботи із зовнішнім фінансуванням. Проєктна заявка, інвестиційна пропозиція чи інша ініціатива мають бути пов’язані з конкретним стратегічним пріоритетом громади. У такому підході Стратегія стає своєрідним каркасом для формування проєктного портфеля громади та узгодження різних джерел фінансування.
Особливо важливо, щоб Стратегія не залишилася документом, до якого звертаються лише під час підготовки грантової заявки. Її справжня цінність проявляється тоді, коли стратегічні цілі починають впливати на щорічне бюджетне планування, підготовку інвестиційних проєктів, роботу з бізнесом, розвиток територій старостинських округів та залучення мешканців до прийняття рішень.Саме тут стратегічне планування переходить у стратегічне управління розвитком громади.
Досвід Великоберезнянської громади показує, що якісний стратегічний документ не є самоціллю. Його завдання формувати спільне бачення майбутнього, допомогти визначити пріоритети, пов’язати їх із конкретними проєктами та забезпечити послідовність у використанні власних і залучених ресурсів. Тому 30 серпня це не крапка в процесі стратегічного планування. Це початок нового етапу, у якому Стратегія та План заходів мають перетворитися на систему щоденних управлінських рішень.
Стратегічні документи були розроблені в межах проєкту «Європейські інструменти стратегічного планування та публічного інвестування для сталого розвитку українських громад», що реалізується Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини в межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу.
