Ukraine Facility: виклики та можливості для громадянського суспільства у формуванні економічної політики

5 вересня 2025 року в онлайн режимі відбулося спільне публічне засідання РГ 2 та РГ 3 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства під назвою «Роль Ukraine Facility у просуванні екологічних та економічних реформ». Мета заходу — ознайомити ширше коло зацікавлених осіб із реалізацією програми Ukraine Facility, ключовими елементами та реалізацією Плану України, а також обговорити виклики і роль громадянського суспільства у просуванні реформ.

Ukraine Facility — це багаторічна програма Європейського Союзу, спрямована на відновлення та модернізацію економіки України, а також на впровадження ключових реформ для інтеграції в європейський економічний простір. Вона поєднує фінансову підтримку, кредити та гранти, фокусуючись на:

структурних економічних змінах та дерегуляції;
цифровізації та інноваціях;
відновленні бізнесу та підтримці підприємництва;
енергетичній стійкості та зеленому переході;
реформі управління та боротьбі з корупцією.

Водночас успіх Ukraine Facility залежить не лише від державних інституцій, а й від якості та активності участі громадянського суспільства.

Громадянське суспільство: функції та потенціал

Європейська практика свідчить, що активна участь громадських організацій у розробці, впровадженні та моніторингу реформ підвищує прозорість і ефективність управлінських процесів. Громадські організації виконують кілька ключових функцій: вони виступають спостерігачами за дотриманням законодавства, ініціюють інноваційні рішення, здійснюють експертну оцінку політик та сприяють залученню громадян до прийняття рішень. Активне залучення громадських організацій не лише підвищує легітимність реформ, а й сприяє більшій інклюзивності та відповідальності у процесі прийняття рішень, що особливо важливо для євроінтеграційного курсу країни. Крім того, інституційно сильне громадянське суспільство може виступати каталізатором системних змін, впливати на формування стратегічних пріоритетів розвитку та забезпечувати сталий контроль за використанням державних і донорських ресурсів.

«Євроінтеграція – це не лише питання гармонізації законодавства чи фінансових програм, а складний спільний процес, де участь громадянського суспільства стає ключовим індикатором для ЄС, що Україна впроваджує європейську модель багаторівневого врядування. На національному рівні програми реформ часто не враховують локальні особливості громад, і саме неурядові організації здатні донести цей голос, забезпечуючи, щоб політики і регулювання відповідали реальним потребам підприємців, місцевих ініціатив та громадян. Економічний вимір цього процесу особливо важливий: участь громадськості сприяє створенню прозорого бізнес-середовища, полегшує доступ МСП до ресурсів, стимулює інновації та підвищує конкурентоспроможність територій. Справжня стійкість змін досягається лише тоді, коли суспільство розуміє їхню цінність, підтримує реформи та відчуває конкретні економічні і соціальні вигоди від їх впровадження» – зазначила координаторка РГ 2 УНП ФГС СхП Ірина Куропась.

Яка ж роль у цьому процесі громадянського суспільства? Можна виокремити декілька ключових напрямків:

Аналітика та експертиза – НУО проводять незалежні дослідження, щоб оцінити, як реформи впливають на економіку, бізнес і громади. Вони допомагають зрозуміти, де є проблеми, а де можна розвивати бізнес і створювати нові робочі місця.
Моніторинг та громадський контроль – НУО стежать за тим, як виконуються реформи і програми, чи прозоро витрачаються гроші, чи досягаються заплановані результати. Це знижує ризики корупції і підвищує довіру бізнесу та громадян.
Адвокація – НУО готують пропозиції для уряду та місцевої влади, щоб покращити закони і програми. Вони відстоюють інтереси громад і підприємців, допомагають зробити політики більш справедливими і ефективними.
Комунікація з суспільством – НУО пояснюють людям, що роблять реформи, чому вони важливі і який ефект матимуть для громад та бізнесу. Це допомагає громадянам брати активну участь у процесах реформ і робить владу прозорішою.

Виклики для громадянського сектору

Попри великий потенціал участі громадянського суспільства у процесах Ukraine Facility, існує кілька системних проблем, які ускладнюють ефективне залучення НУО та громадян:

Інформаційна асиметрія – держава та міжнародні партнери не завжди надають достатньо зрозумілої та своєчасної інформації. Через це громадські організації та бізнес часто не знають про можливості участі, критерії програм чи зміни у правилах, що обмежує їхню спроможність ефективно впливати на процеси.
Недостатня спроможність НУО – багато організацій не мають достатнього фінансування, кваліфікованих кадрів або досвіду роботи з технічними документами ЄС. Це ускладнює їхню здатність аналізувати політики, готувати пропозиції або брати участь у моніторингу реформ на високому рівні.
Фрагментованість сектору – відсутність координації та спільної позиції серед громадських організацій знижує їхній вплив на державну політику. Часто організації діють окремо, що ускладнює узгоджене лобіювання інтересів громад та бізнесу.
Ризик формалізації участі – консультації іноді проводяться більше «для звіту», ніж для реального врахування думки НУО. Це створює ситуацію, коли участь громадянського суспільства стає символічною, а не впливає на ухвалення рішень.
Низька обізнаність громадян – складність тематики реформ і процедур створює простір для дезінформації та маніпуляцій. Багато людей не розуміють, як впливати на процеси, і тому не беруть активної участі, що послаблює ефективність програм.

Програма Ukraine Facility розглядається не лише як джерело фінансування, а й як інструмент для поглиблення співпраці між державою, бізнесом і громадянським суспільством. У межах дослідження на тему «Ревіталізація української економіки: як побудувати нову прозору модель співпраці, орієнтовану на потреби бізнесу» робота зосереджена на:

проведенні аналізу ролі громадських організацій у формуванні економічної політики;
зміцненні спроможності місцевих НУО для активної участі в реформах;
просуванні прозорості та підзвітності реформ на регіональному рівні;
розвитку діалогу між громадами, бізнесом і владою.

Нагадуємо, що дослідження проводилося в межах ініціативи, що реалізується в межах проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2025–2026 роках», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Висновок

Ukraine Facility є тестом на зрілість українського громадянського суспільства. Чим активнішими й професійнішими будуть дії громадськог сектору, тим вищою буде прозорість реформ і довіра суспільства до процесів європейської інтеграції.

Для Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини це означає не обмежуватися лише дослідженнями та аналітикою, а активно працювати над зміцненням спроможності громадських організацій на місцях. Саме такі організації здатні стати ключовими агентами змін, які забезпечать ефективне використання наявних ресурсів, реальне врахування потреб і інтересів громад та сприятимуть тривалій і стабільній реалізації економічних реформ.