Перший Саміт ФГС СхП: від визнання головної загрози регіону до заклику щодо розширення ЄС

19-21 листопада у Відні відбувся Саміт громадянського суспільства Східного партнерства (СхП). Саміт, що відбувся на фоні повномасштабної російської агресії проти України, зібрав представників громадянського суспільства країн регіону Східного партнерства та Європейського Союзу, а також офіційних осіб що відповідальні за співпрацю в рамках політики Східного партнерства. В ньому взяла участь і потужна за  складом українська делегація, члени якої охоплюють усі ключові сфери співпраці України та ЄС.

До заходу долучилася менеджерка Агенції  Ірина Куропась.

«У 2024 році громадянське суспільство в Україні залишається ключовим драйвером змін і стійкості в країні. Попри виклики війни та обмежені ресурси, воно демонструє сильну адаптивність, інноваційність та здатність об’єднуватися навколо спільних цілей. Громадські активісти беруть на себе роль медіаторів між владою, бізнесом і суспільством, стимулюючи діалог та співпрацю», – зазначає пані Куропась.

За словами Ірини, важливу роль відіграє впровадження цифрових інструментів, які підвищують прозорість, підзвітність й залученість громадян до прийняття рішень. Попри труднощі, зростає культура взаємної підтримки, що базується на спільних цінностях свободи, гідності та справедливості. Це сприяє зміцненню національної єдності та підвищенню міжнародного авторитету України як країни, здатної до трансформації навіть у найскладніших умовах.

Протягом останніх років СхП підтвердило свій різношвидкісний трек. Початок переговорів про вступ з Молдовою та Україною прискорив внутрішній порядок денний реформ в обох країнах. Репресії грузинського уряду проти громадянського суспільства поставили під загрозу шлях країни до ЄС, тоді як влада Вірменії все активніше артикулює євроінтеграційні прагнення країни. Водночас нові інституції ЄС, створені в результаті перших європейських виборів після повномасштабного вторгнення Росії, можуть призвести до оновлення порядку денного СхП.

Майбутнє СхП залежатиме від того як Європейський Союз і країни-партнери адаптуються до нових геополітичних і внутрішніх викликів. У контексті війни в Україні та зростаючого впливу глобальних криз, СхП має можливість перетворитися на ефективніший інструмент інтеграції, безпеки та економічного розвитку для країн регіону.

Давід Усупашвілі, член парламенту Республіки Грузія зазначив, що у 2009 році партнери по СхП не дуже добре розуміли сутність ЄС та демократичних реформ. ЄС, можливо, наївно думав, що просувати демократію буде легко. Сьогодні, 15 років потому, партнери СП стали більш освіченими, а ЄС – менш наївним. Це – краща відправна точка для дискусій про Східне партнерство 2.0.

Україна є одним із ключових учасників СхП та відіграє центральну роль у формуванні його майбутнього. Завдяки своєму геополітичному положенню, масштабам економіки та активній євроінтеграційній політиці, Україна стала своєрідним каталізатором змін і прикладом для інших країн-партнерів.

«На мою думку, як країна, що протистоїть російській агресії, Україна є форпостом демократії та європейських цінностей у Східній Європі. Її боротьба за суверенітет і територіальну цілісність зміцнює позиції всього СхП як важливого елементу європейської безпеки. І дуже символічно, що перший день Саміту припав на 1000 день повномасштабної війни рф проти України, яка триває тисячоліття», – підкреслила Ірина.

Україна активно виступає за модернізацію СхП, зокрема шляхом:

• посилення безпекового компонента.Україна ініціює включення питань регіональної безпеки та протидії гібридним загрозам до порядку денного СхП;
• диференційований підхід.Україна разом із Молдовою та Грузією пропонує виділення «Асоційованого тріо» у межах СхП для країн, які прагнуть повного членства в ЄС.

Важливим адвокаційним елементом Саміту для Української Національної Платформи ФГС стала презентація Позиційного документ «Потреби післявоєнної відбудови України мають бути включені в майбутні ініціативи Східного партнерства». Позиційний документ окреслює основні процеси планування та реалізації повоєнної відбудови України, врахування потреб відбудови в політиці Східного партнерства та програмах фінансування, а також можливості посилення безпекового компоненту та сфер, дотичних до відбудови, зокрема енергетики, довкілля, промислової політики, будівництва тощо, в майбутніх документах Східного партнерства.

У межах Саміту понад 250 представників шести країн СП дискутували про створення сприятливого середовища для громадянського суспільства та порядку денного політики розширення, посилення безпекової стійкості та взаємозв’язку, що стосуються того, як ЄС та країни СхП можуть посилити одне одного через тіснішу співпрацю.

У межах Саміту українська делегація активно брала участь у всіх засіданнях. Зокрема, пані Куропась модерувала сесію «Оцінка державної політики: обов’язкова умова для країн-кандидатів на вступ до ЄС».

Під час сесії представники України, Молдови та Грузії обговорили труднощі, з якими стикаються країни під час розробки обов’язкових елементів систем МіО, та роль громадянського суспільства у цьому складному процесі. Вони також обмінялися досвідом, який може збагатити не лише згадані країни, але й інші країни СхП, які прагнуть розбудувати свої системи моніторингу та оцінки.

Ключовий підсумок дискусії: належне оцінювання державної політики є невід’ємним елементом процесу євроінтеграції. Незважаючи на те, що Україна, Молдова та Грузія демонструють позитивні приклади моніторингу, а інколи й оцінювання державної політики, з боку громадських організацій, усім трьом країнам доведеться виконати значну “домашню роботу” з розбудови належних систем моніторингу та оцінювання.

Одним з важливих результатів Саміту, визнаючи роль громадянського суспільства як рушійної сили реформ у країнах Східного партнерства, Генеральна асамблея Форуму громадянського суспільства Східного партнерства прийняла свою резолюцію.

В огляді, підготовленому Національним координатором Української національною платформи Східного партнерства  Русланом Гаврилюком, висвітлено підсумки Саміту та їх значення для громадянського суспільства України. В ньому ви знайдете інформацію про передумови Саміту, його ключові теми, результати важливих для України панелей, а також детальний аналіз Резолюції Саміту, ухваленої у 1000-й день повномасштабної війни Росії проти України.